ДНЗ № 127 "ПАРОСТОК"
 
.


Медичне обслуговування

 

 

Вороняк Надія Миколаївна 
Освіта: Львівське медичне училище, спеціальність за дипломом: сестринська справа, стаж роботи 14 років

 

 

Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)

ГРВІ - це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів.

Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу - повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактика захворювань.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

- загартовування та часте провітрювання приміщень;

- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

- Часто мити руки з милом, особливо після відвідування;

- Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;

- Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу:

- Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з'явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

- Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.

- Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

- Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С і утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.

- Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар.

Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно!

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

 

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.

Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

 

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

 

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

 

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

 

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

 

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

 

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.

Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.

Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

 

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник).

11. Вживання кисломолочних продуктів.

 

ПАМ’ЯТКА для батьків щодо профілактики гострих кишкових інфекцій

Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно-гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

• Гострі кишкові інфекції — це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

• Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

• Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно-побутовим шляхом.

• Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок. 

• Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у жодному разі не зберігати до наступного годування.

• Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.

• Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

• Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушко-джені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу та не зберігати до наступного годування.

• Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

• Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м’ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення — температура продукту під час оброблення має становити 100 °С. Заморожені м’ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

• Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

• Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими (при температурі приблизно 60 °С чи вище), або холодними (при температурі приблизно 10 °С чи нижче). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4-5 годин або більше.

• Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло (температура вище 10 °С), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

• Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 100 °С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).

• Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

• Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

• Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вони також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

• Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

• Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.

• Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.